5 клас

Завдання

Засвоєння нових знань

Фах історика. Найвідоміші українські історики.

Учитель запитує учнів, ким, на їхню думку, може працювати людина з історичною освітою. Учні висловлюють свою думку.

Орієнтовані відповіді учнів: вчителем/викладачем історії, науковцем, аналітиком, журналістом (Катерина Осадча), особистим радником або іміджмейкером політиків/громадських діячів, політиком (Дональд Туск, Михайло Грушевський).

Учитель узагальнює: «Отже, історик -  це освічена і всебічно розвинена людина, яка вміє мислити, узагальнювати, аналізувати і висловлювати, аргументуючи, власну думку. Саме тому історик може досягти вершин у будь-якій сфері, не тільки в освіті. Хіба історики не могли б бути найкращими політиками? Адже їм, як нікому іншому, відомі всі успіхи і помилки політичних діячів минулого, та наслідки цих успіхів та помилок. Вони усвідомлюють та розуміють усі сучасні суспільні процеси. Зараз ми познайомимося з деякими відомими українськими історичними діячами».

Учитель ділить учнів на 2 групи та пропонує їм ознайомитися із пунктами 1 і 2 §23. Представники кожної з груп називають діяча, про якого дізналися (М. Грушевський та В. Антонович), та коротко характеризують його внесок у розвиток української історичної науки.

2. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження.

Учні зачитують та записують у зошити визначення поняття «історичний факт» на ст. 143, наводять приклади історичних фактів.

Учні зачитують та записують у зошити визначення поняття «історична особа» на ст. 153, наводять приклади історичних осіб, з якими познайомилися під час вивчення минулих тем.

Учитель відображає та пояснює схему поняття «історична подія»:

Пояснення вчителя: «Важливими завданнями істориків є: з’ясувати за допомогою джерел інформацію про певні події минулого; визначити, які події є фактами, а які – вигадкою  авторів (якщо джерела є писемними або усними); з’ясувати всі обставити цієї події, тобто передумови, причини, привід до події, її суть,  результат і наслідки».

Узагальнення та систематизація.

Учитель пропонує учням провести власне історичне дослідження, аналізуючи події, які засвідчують історичні джерела (ст. 125, 147, 152-153 підручника). Аналіз проводять за планом:

1. Визначити назву та вид джерела.
2. Назвати автора/авторів.
3. З’ясувати, якого історичного періоду стосується та які події/подію засвідчує.
4. Що в цьому уривку вважаєте історичним фактом, а що - художнім вимислом?

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати § 19, за схемою на с. 108 охарактеризуйте одну із істричних подій, що вивчалися раніше.

1. Вивчити параграф 20

2. Опрацювати завдання на стр. 146.

1. Ознайомитися з пам'ятками рідного краю та відшукати інформацію про цю пам'ятку чи пам'ятник.

2. Скласти презентацію на основі опрацьованої інформації

Генеалогічне дерево, родовідне древо (генеалогічний розпис, генеалогічна таблиця, родовідне древо) — фрагмент (витяг) зі списком нащадків, на якому розмішені носії одного і того ж прізвища та їхнє подружжя, та в якому суворо дотримується таке правило, наприклад: зміна прізвища, усиновлення (або удочеріння), іноземне юридичне ім'я фізичної особи і т. д., не завжди можливе. Є складовим поняттям генеалогії.

Генеалогічне дерево в порівнянні з родовим списком переважає більшою наочністю, а також збільшенням сім'ї. Основний недолік в тому, що місцезнаходження досліджень в доповненнях і розширеннях лише вставляється. Навіть з використанням електронних засобів масової інформації, виникають масові проблеми форматування, які можна вирішити без особливих зусиль, тільки повернувшись до баз даних та віртуального перерахунку результатів таблиці — але це, в принципі, в свою чергу, означає не більше, ніж запам'ятовування списку.

В обох формах присутній найстаріший предок, рід батька, рід матері чи рід батьків, встановлений вище, на відміну від родового дерева, де він чи вона розміщені на корені. Наступні покоління спускаються зімкнутими рядами, горизонтально в родоводі, вертикально в родовому списку

• «низхідний родовід» або
• «висхідний родовід».

У генеалогічному дереві імена дітей беруться в дужки.

Такий розмовний термін як «родовід», який означає генеалогічне дерево, широко вживається у побуті, не використовуючи спеціальну термінологію.

За законом, найчастіше лише три чи чотири покоління нащадків називається прямими нащадками.

У довідниках існує сортування за прізвищами сімей, таким чином генеалогічне дерево чи родовід має природну форму подання, таку ж як сімейні історії. Списки нащадків переважають в монографіях, які присвячені певним особистостям та їхнім нащадкам.

1. Приготувати презентацію на основі опрацьованої інформації та фотографій з історії своєї родини та намалювати родинне та генеалогічне дерево 

2. Опрацювати матеріали підручника на стр. 117-118

ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• про роль праці в житті людини

• що таке господарство, економіка

• як виникло ринкове господарство і якою є його роль у сучасному світі

1. Типи господарювання. Для людства праця е головним засобом існування, основою господарської діяльності. Щоб зробити свою працю і, відповідно, господарство більш ефективними, людина винайшла різноманітні знаряддя праці. У процесі господарської діяльності між людьми виникали певні відносини. Вони допомагали більш раціонально забезпечити суспільство всім необхідним і покращити добробут. Систему відносин із використання ресурсів у господарській діяльності називають економікою.

Основою господарювання (економіки) первісних людей були збиральництво та полювання. Так, вони збирали різноманітні їстівні рослини, плоди, ягоди тощо і полювали на тварин і птахів. Згодом вони навчилися ловити рибу — рибалити. Такий тип господарювання називається привласнювальним. Тобто людина брала (привласнювала) у природи те, що та їй давала. Проте близько 10 тисяч років тому в розвитку господарства сталися зміни, які вплинули на подальше становлення людства. Виникло відтворювальне господарство (землеробство, скотарство, ремесло), тобто людина почала сама вирощувати рослини і тварин, виготовляти різноманітні предмети побуту (посуд, тканини, меблі тощо). Людство відкрило собі шлях до осілого способу життя, появи міст, держав, усього того, що нас оточує і чим ми користуємося.

Спочатку люди намагалися забезпечити себе всім необхідним (їжею, одягом, предметами побуту) із власного господарства. Вони нічого не обмінювали, не купували й не продавали. Такий вид самодостатнього господарювання називається натуральним.

Поступово натуральне господарство змінило товарне виробництво як більш розвинена та ефективна форма організації суспільного виробництва.

Чому воно виникло? Не кожна людина може робити все однаково добре. Одна, наприклад, краще ліпить горщики, інша — виготовляє тканину. До того ж у степу доцільніше було займатися скотарством, а в лісостеповій зоні — землеробством. Тобто в когось виникав надлишок певних речей, які були необхідні іншим. Люди почали обмінюватися. Згодом обмін призвів до появи торгівлі, коли людство винайшло гроші — особливий товар, який вимірює вартість інших товарів. Речі, якими обмінюються або які продають, називаються товаром. Під час купівлі-продажу товарів виникають товарно-грошові відносини. Господарство, засноване на таких відносинах, називають ринковим.

Господарство — діяльність, яка забезпечує потреби людини.

Праця — свідома цілеспрямована діяльність, докладання людиною розумових здібностей і фізичних зусиль для отримання корисних результатів у задоволенні своїх потреб.

Натуральне господарство — тип організації виробництва, за якого люди виробляють продукти для задоволення лише власних потреб.

Товарне виробництво — форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляють не для власного споживання, а для обміну або продажу.

Срібні монети Володимира Великого.

Гривні часів Русі.

Гривні Української Народної Республіки.

Сучасний грошовий знак.

1) Як традиція грошового обігу в Україні втілена в сучасних грошових знаках?

2) У багатьох країнах світу існує традиція на грошових знаках зображувати видатних людей зі свого історичного минулого. Кого зображено на сучасних грошових знаках України? За допомогою додаткових джерел дізнайтеся, чим вони уславилися.

Товарне виробництво пов’язало між собою різні регіони світу завдяки обміну товарами й послугами. Товарне господарство зародилося ще в Первісні часи. Заснована на ньому ринкова форма господарства стала панівною лише декілька сотень років тому. Стрімкий розвиток ринкових відносин забезпечили зміни в техніці, які сприяли значному збільшенню обсягів виробництва товарів. Справжньою революцією стало винайдення наприкінці XVIII ст. парового двигуна. Це призвело до появи промислових підприємств, розвитку міського життя, освоєння людиною всіх куточків Землі.

Збір урожаю за Первісної доби.

Збір урожаю в XIX ст.

Збір урожаю в наш час.

Розгляньте малюнки. Складіть розповідь про розвиток сільського господарства на українських землях. Якими є основні відмінності між минулим і сьогоденням?

2. Сьогодення господарського життя. Новий етап у розвитку економіки країн світу був пов’язаний із поширенням комп’ютерних технологій, які почали стрімко розвиватися з 1960-х рр. Вони змінили навіть ті галузі господарства, які, здавалося, були незмінними.

Ринкова економіка — одна з вершин цивілізаційного розвитку людства. Хоча в різні часи вважали, що начебто вона породжує несправедливість. Були спроби її ліквідувати, зокрема за часів Радянського Союзу. Однак відкидання й заперечення основ ринкової економіки призводить до руйнування системи господарства, стрімкого погіршення життя. Таким чином, однією з передумов для налагодження заможного і щасливого життя є опанування законів ринкової економіки.

СКЛАДОВІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Ремісник-гончар за роботою.

Мануфактурне виробництво.

Паровий двигун XIX ст.

Сучасне роботизоване виробництво.

Простежте за малюнками, як змінювалася діяльність людини у виробництві товарів: від ремесла до сучасного роботизованого виробництва. Якими були наслідки цих змін?

Уже декілька тисячоліть основою господарського життя на українських землях є сільське господарство. Воно базується на високорозвиненій землеробській культурі. Саме це заняття обумовило традиційний побут, матеріальну культуру, систему головних свят і обрядів, світогляд, духовні цінності нашого народу. Поряд із землеробством активно розвивалися скотарство і традиційні промисли: рибальство, мисливство, бджільництво. І зараз Україна є одним із найбільших у світі виробників сільськогосподарської продукції, але вже на новій технологічній основі.

1. Опрацювати параграф 21 

Основні дати та події:

1632 р. – виникнення Києво-Могилянського колегіуму;

1661 р. – заснування Львівського університету;

1805 р. – відкриття Харківського університету;

1834 р. – відкриття Київського університету.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Робота з історичною картою.

• Покажіть на карті:

• стоянку, яку відкрив В. В. Хвойка у 1897—1907 рр. (Трипілля)
• стоянки Королеве та Кирилівську;
• печеру, де  було розкопано неандертальське поховання, в якому археологи знайшли кістяк жінки віком 35 років; (Киїк-Коба (Крим))
• міста-держави, засновані греками на території Північного Причорномор’я;

2. Складіть зв’язну розповідь про розвиток українського міста і села за планом.

1. Перші поселення на території України.
2. Трипільці.
3. Греція в Криму.
4. «Країна міст».

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Бесіда.

• Чи вирішили ви, ким хочете стати коли виростите?
• Чи відомо вам де можна отримати відповідну освіту?
• На сьогоднішній день лише в м. Харків знаходиться 40 вищих навчальних закладів. Який же із них був першим? Хто та коли його відкрив? Чому саме там навчали? Про це та інші університети України, що стали першими, ми сьогодні з вами і поговоримо.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота в парах.

Поміркуйте над значенням слова «освіта». Для цього доберіть 5 – 7 спільнокореневих. Чи випадковий збіг пов’язує слова «освіта» й «світло»?

Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. 

• Чи завжди, на вашу думку, існувала освіта?
• Чи завжди люди вільно навчалися та були освіченими?

2. Робота з історичним джерелом.

• Прочитайте фрагмент історичного джерела. Поясніть, як автор ставився до освіти.

«Так, як без світла не буває радости

для ока, що жадає світ побачити,

бо ж все прекрасне є назавжди видиме,

так і душа, не знаючи писемности,

не відає про суть Закону Божого…»

• Отже, з фрагменту історичного джерела ми дізналися, що ще за часів Русі-України, люди розуміли, що навчання та освіта – є необхідними для життя людини.

3. Слово вчителя.

Ще у 989 р. князь Володимир заснував школу. Літописці говорили про нього: «почав брати у визначних людей дітей й давати їх у книжну науку». Перші школи були утворені при кафедральних церквах, вчителями й вихователями ставало освічене духовенство. У школах вчили читати, писати й рахувати. Основними книгами в школах були богослужебні книги, найчастіше Псалтир. Порядок навчання передбачав спершу освоєння абетки, потім окремих складів, слів, надалі йшло читання прози і поетики, в кінці переходили до вивчення граматики, вчили числа. Однак в математиці не йшли далі чотирьох арифметичних дій, які практично необхідні для лічби. Відомо також про бібліотеку Ярослава Мудрого.

У 1576 р. на Волині в м. Острозі князем К.Острозьким була відкрита перша вища школа в Україні — Острозька Академія. Її наукові сили були з Греції, Риму, Польщі та України.

У 1632 р. завдяки митрополиту Петру Могилі постала широко відома світової слави Києво-Могилянська Академія в Києві. Саме в ній навчалися відомі українські гетьмани, музиканти та науковці.

У 1661 р. розпочалася історія Львівського університету імені Івана Франка. Спочатку у ньому працювало лише два факультети, хоча планувалося чотири. У 1784 р. було урочисто відкритий новий університет.

4. Робота в парах.

• На основі тексту підручника с. 133 створіть візитівку Харківського університету початку 19 ст. за планом:

Назва закладу: «Харківський університет»

Засновник:Василь Каразін

Рік створення: 1805 рік

Факультети: історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний та медичний.

Ректор: Петро Гулак-Артемовський

• Назвіть діячів, про яких ішлося. Дайте їм стислу характеристику, дібравши до імені кожного 2-3 прикметники, 2-3 дієслова.

5. Робота з текстом підручника (с. 134).

• Зачитайте фрагмент із автобіографії Миколи Костомарова. Дайте відповіді на запитання:
• Чим М. Костомаров цікавився у більш-менш знайомих українців? Навіщо?
• Чому М. Костомарову було мало друкованих книжок?
• Для чого він змушував людей співати для нього?
• Як М. Костомаров ставився до української мови?

6. Робота з таблицею.

• За допомогою тексту підручника, заповніть таблицю.

1834 р. – заснування Київського університету імені Святого Володимира.

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Хронологічні задачі.

1. Скільки років минуло від відкриття Харківського університету до заснування Київського?

1834 – 1805 = 29 років

2. Обчисліть, яку річницю святкуватиме Харківський університет цього року.

2018 – 1805 = 213 років

3. Обчисліть, у якому році Київський університет святкуватиме своє 250-річчя.

1834 + 250 = 2084 році

2. Розподіліть твердження у відповідні колонки.

А. Заснований В. Каразіним

Б. Створений за зразком Віденського університету.

В. Першим ректором був Михайло Максимович.

Г. Видавав перший в Україні літературно-мистецький та науковий журнал «Український вісник».

Д. Працював Володимир Антонович.

Е. Був заснований у 1784 році.

Є. Був заснований у 1834 р.

Ж. Носив ім’я Святого Володимира

З. Відкрився у 1805 р.

3. Закресліть зайві слова та складіть речення.

• Василь Каразін, професор кафедри історії, Харківський університет, 1905 р. (У 1905 р. Василь Каразін заснував Харківський університет)
• Михайло Максимович, ректор, молодий викладач історії та географії, Київський університет, 1834 р. (Від 1834 р. Михайло Максимович був першим ректором Київського університету)
• 1661 р., Іван Франко, чотири кафедри, дві кафедри, ректор, Львівський університет. (У 1661 р. було відкрито Львівський університет імені Івана Франка, у якому працювало два факультети)

6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 22-23 підручника.