Адміністративні правопорушення. 

Адміністративна відповідальність неповнолітніх

 ТЕСТИ

1. Що є підставою для адміністративної відповідальності?

А) Злочин

Б) Правопорушення

В) Поведінка, що відхиляється

2. Адміністративне правопорушення - поведінка, яка набуває дії  або ... ...

А) Бездіяльність

Б) Діяння

В) Вина

3. Що відрізняє  адміністративне правопорушення від злочину?

А) Ступінь злочину

Б) Ступінь суспільної небезпеки

В) Безлад

4. Чиє ознакою адміністративного правопорушення  нанесення моральної  шкоди

А) Так

Б) Ні

В) Частково

5. До адміністративної відповідальності притягуються особи

А)  з 16 років

Б) з 14 років

В) з 18 років

6. Яке з перерахованих стягнень не належить до адміністративних стягнень?

а) Штраф;

б) оплатне вилучення;

в) взяття на поруки;

г) попередження;

д) позбавлення спеціального права.

7. До неповнолітніх віком від 16 до 18 років не застосовуються адміністративні стягнення у вигляді:

а) попередження;

б) адміністративного арешту;

в) позбавлення спеціального права;

г) штрафу;

д) конфіскації.

8. Серед запропонованих заходів визначте адміністративні стягнення, що застосовуються до неповнолітніх:

а) висилання за межі України;

б) штраф;

в) догана;

г) громадські роботи;

д) адміністративний арешт.

9. Яким є головне завдання адміністративного права?

а) Правове регулювання шлюбних відносин у суспільстві;

б) правове регулювання організаційних, управлінських відносин у

суспільстві;

в) правове регулювання міжнародних відносин;

г) правове регулювання майнових відносин;

д) правове регулювання взаємин громадян.

10.Який орган адміністративної юрисдикції має право призначати адміністративний арешт?

а) Адміністративні комісії;

б) районні (міські) суди;

в) органи внутрішніх справ та районні (міські) суди;

г) прокурор району та органи внутрішніх справ;

д) виконком сільської або селищної ради.

11.  Максимальний строк, на який застосовуються виправні роботи, становить:

а) до двох місяців;

б) до 10 днів;

в) до 20 днів;

г) до одного місяця;

д) до трьох місяців.

12. . Що не є доказами у справі про адміністративне правопорушення?

а) Протокол про адміністративне правопорушення;

б) акт перевірки об'єкта;

в) пояснення особи, яка притягається до адміністративної

відповідальності;

г) пояснення потерпілих, свідків;

д) висновок експерта.

Кримінальні правопорушення. 

Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Перегляньте відео

1.Які основні функції виконує кримінальне право ?

2. Дайте визначення злочину і охарактеризуйте його ознаки.

3. Які стадії вчинення злочину передбачені Кримінальним кодек­сом України?

4.Порівняйте ознаки злочину та ознаки складу злочин

5.Які види кримінальних покарань передбачені кримінальним кодексом України?

6.У чому полягають особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх?

1. Опрацювати параграф 26;
2. Скласти схему "Умисел та необережність як форма вини".

Пам'ятайте!

Людина повинна пам’ятати,що за кожний свій вчинок вона має відповідати не тільки перед суспільством,а й перед законом.

Практичне заняття: "Особливості адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх"

1. Опрацювати параграф 27, стр. 227-230.

2. Розв'язати юридичні задачі на стр. 231.

Перейти за посиланням 

https://issuu.com/biblioteka80/docs/________________________9f89b48b0f63a7

1. Опрацювати стр. 242-248.

2. Розв'язати юридичні задачі на стр. 248, дати відповіді на запитання.

1. Опрацювати стр. 249-254.

2. Розв'язати юридичні задачі на стр. 255, дати відповіді на запитання.

Суд - це єдиний державний орган, на який покладена функція правосуддя (ч. 1 ст. 30). Відповідно до ч. 1 ст. 127 Конституції України, правосуддя здійснюють професійні судді й у визначених законом випадках - народні засідателі та присяжні. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.

У кримінальному судочинстві суд - це активний його суб'єкт. Тому не можна вважати суд виключно арбітром у кримінальному провадженні. Коли суд здійснює правосуддя, він реалізує суддівську дискрецію, або суддівський розсуд.

Суддівський розсуд - це передбачена юридичними нормами правозастосовна діяльність суду, яка здійснюється у процесуальній формі та встановлених кримінальним процесуальним законодавством межах, повинна бути мотивованою та полягає у виборі варіантів вирішення у кримінальному судочинстві правових питань, що виникають.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну службу", та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, та трьох присяжних.

Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів. Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну службу", та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється колегіально судом у складі п'яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років.

Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів. Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну службу", та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається згідно з автоматизованою системою документообігу суду.

Кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному, касаційному порядку до перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

У разі якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

З метою виконання завдань, які стоять перед судами щодо реалізації третьої судової влади у державі, їх наділено широкими повноваженнями. Під час судового розгляду кримінальної справи по суті діють всі засади кримінального провадження. Отже, суди мають на підставі закону всі необхідні й достатні процесуальні та матеріально-правові засоби для правильного та неупередженого розгляду і вирішення матеріалів кримінального провадження. Ніякі інші органи й посадові особи не наділені такими можливостями, як суд і суддя.

Повноваження суду у кримінальному провадженні:

• здійснення підготовчого провадження, прийняття відповідного рішення за його результатами, а також вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду;
• здійснення судового розгляду;
• ухвалення та проголошення судового рішення;
• звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (ст. 286 КПК України);
• вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у кримінальному провадженні;
• скасування або зміна судових рішень вищестоящими судами в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, а також за ново виявленими обставинами;
• розгляд питання про зняття судимості тощо.

Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому ст. 247 КПК, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).

До повноважень слідчого судді відносяться:

• приймає рішення про застосування заходів із забезпечення кримінального провадження;
• дає дозвіл на проведення окремих слідчих (розшукових) дій, а саме: проведення обшуку, огляду житла чи іншого володіння особи, слідчого експерименту в житлі чи іншому володінні особи, примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи тощо;
• дає дозвіл на втручання у приватне спілкування під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтроль особи, накладання арешту на кореспонденцію, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем;
• встановлює строк для ознайомлення з матеріалами у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ;
• розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, визначені в ч. 1 ст. 303 КПК України.

У випадку розгляду клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій повноваження слідчого судді здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду АРК, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя (ст. 63 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питань щодо обрання, скасування або заміни запобіжного заходу в суді, судді й присяжні вирішують спільно.

Розгляд кримінального провадження судом присяжних можливе, коли за законом передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі обвинуваченого, якщо під час підготовчого судового засідання про це ним заявлене клопотання.

Присяжний має право:

• брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
• робити нотатки під час судового засідання;
• з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
• просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Присяжний зобов'язаний:

• правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
• додержуватись порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
• не відлучатись із залу судового засідання під час судового розгляду;
• не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
• не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
•  не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

1. Опрацювати стр. 261-263

2. Розв'язати юридичну задачу на стр. 263-264

3. Зробити презентацію процедури судового розгляду 

1. Опрацювати схеми.

2. Підготуватись до тематичної контрольної роботи.