|
|
Календар знаменних дат
Календар знаменних і пам'ятних дат на 2020 - 2021 н. р.
Календар знаменних і пам'ятних дат на 2020 - 2021 навчальний рік Календар знаменних та пам`ятних дат в користь класним керівникам та педагогам-організаторам. СЕРПЕНЬ
23.08 - День Державного Прапора України. 24.08 - День незалежності України. Національне свято.
ВЕРЕСЕНЬ
1.09 - День знань. 2.09 - 1945 - підписано Акт про беззастережну капітуляцію Японії. Закінчення Другої світової війни. 8.09 - Міжнародний день грамотності. 12.09 - День українського кіно. 20.09 - День батька. 19.09– 60 років від дня народження Оксани Стефанівни Забужко (1960), української поетеси, письменниці. 20.09– Всенародний день батька 20.09– 50 років від дня народження Дари Корній (Мирослави Іванівни Замойської) (1970), української письменниці. 21.09 - Міжнародний день миру. 22.09 - День партизанської слави. 28.09 – День народження Василя Олександровича Сухомлинського (1918–1970), видатного українського педагога-гуманіста, письменника, директора Павлиської середньої школи. 29.09– 175 років від дня народження Івана Карповича Карпенка-Карого (Тобілевича) (1845—1907), українського драматурга 30.09 - Всеукраїнський день бібліотек.
ЖОВТЕНЬ
1.10 - Міжнародний день музики. 2.10 – Міжнародний день боротьби проти насилля. 4.10 - День працівників освіти (в Україні) 14.10 - Покрова Пресвятої Богородиці. День українського козацтва. День захисника України. 22.10 – 85 років від дня народження Бориса Ілліча Олійника (1935—2017), українського поета. 24.10 - Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй 28.10 - День визволення України від фашистських загарбників.
ЛИСТОПАД
9.11 - День української писемності та мови. 16.11 - Міжнародний день толерантності. 20.11 - Всесвітній день дитини. 28.11 - День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій. Всеукраїнська акція «Засвіти свічку».
ГРУДЕНЬ
1.12 - Всесвітній день боротьби зі СНІДом. 5.12 - Міжнародний день волонтерів. 6.12 - День Збройних Сил України. 10.12 - Міжнародний день прав людини. 13 грудня (друга неділя місяця) – День благодійництва 14.12 - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 14 грудня – 180 років від дня народження Михайла Петровича Старицького (1840—1904), українського драматурга. 19.12 - День Святителя Миколая Чудотворця. 25.12 - Різдво Ісуса Христа за Григоріанським календарем.
СІЧЕНЬ 2021 рік
1.01 - Новий рік. 6.01 - Святвечір. Багата кутя. 7.01 - Різдво Христове. 14.01 - Новий рік за старим стилем. День святителя Василя Великого. 15.01 - 1992 р Верховна Рада України затвердила Державний гімн України "Ще не вмерла Україна". 18.01 - Святвечір водохресний. 19.01 - Богоявлення Господнє. Водохреще. 22.01 - День Соборностi України. 27.01– 130 років віддня народження Павла Тичини 27.01 - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. 29.01 - День пам'ятi Героїв Крут.
ЛЮТИЙ
10.02 - День безпечного Інтернету. 14.02 - День Святого Валентина. 15.02 - Стрітення Господнє. 17.02 – Всесвітній День доброти. 19.02 - 29 років тому (1992) Верховна Рада України затвердила тризуб як малий Державний герб України. 20.02 - День Героїв Небесної Сотні. 21.02 - Мiжнародний день рiдної мови. 25.02 – 150 років віддня народження ЛесіУкраїнки. 27.02 - 1991 Постановою Верховної Ради УРСР ратифіковано "Конвенцію про права дитини".
БЕРЕЗЕНЬ
8.03 - Мiжнародний жiночий день (міжнародний день прав жінок). 9.03 - День народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського поета, художника, мислителя. 19.03 - 91 рік від дня народження Ліни Василівни Костенко (1930), української письменниці-шістдесятниці, поетеси. 20.03 - Всесвітній день сну. Відзначається в третю п'ятницю березня. 21.03 - Всесвiтнiй день поезiї. 22.03 - Всесвiтнiй день водних ресурсiв. 23.03 - Всеукраїнський день працiвникiв культури та аматорiв народного мистецтва. 27.03 - Мiжнародний день театру.
КВIТЕНЬ
1.04 - День смiху. Неофіційне свято, відзначається за традицією. - Мiжнародний день птахiв. 1906р.пiдписано Мiжнародну Конвенцiю про охорону птахiв. 2.04 - Міжнародний день дитячої книги. День народження Г.-Х. Андерсена (1805-1875) датського письменника-казкаря. 6.04 – Всесвітній день мультфільмів. 7.04 - Всесвiтнiй день здоров'я. 11.04 - Мiжнародний день визволення в'язнiв фашистських концтаборiв. Пам'ятна дата, що вiдзначається щорiчно у цей день за iнiцiативою ООН. 12.04 - Всесвiтнiй день авiацiї i космонавтики. 17. 04– День пожежної охорони 17.04 (третя субота місяця) – День довкілля. 18.04 - Мiжнародний день пам'яток i визначних місць 22.04 - Всесвiтнiй день Землi. 23.04 - Всесвiтнiй день книги i авторського права. 26.04 - День Чорнобильської трагедiї (1986). 28.04 – Всесвітній день охорони праці
ТРАВЕНЬ
1.05 - День мiжнародної солiдарностi трудящих. 8-9.05 - Днi пам'ятi та примирення, присвяченi пам'ятi жертв Другої свiтової вiйни. 9.05 (друга неділя місяця) – День матері. 15.05 - Мiжнародний день родини (сiм'ї). – День Європи в Україні 18.05 - Мiжнародний день музеїв 20.05 - День української вишиванки (третій четвер травня). 24.05 - День слов'янської писемностi i культури. 31.05 - Всесвiтнiй день боротьби з тютюнопалiнням
ЧЕРВЕНЬ
1.06 - Міжнародний день захисту дітей. 1.06 – Міжнародний день батьків. 5.06 – Всесвітній день охорони навколишнього середовища 7.06 - День Святої Трійці. 9.06 - Міжнародний день друзів. 27.06 - День молоді. 28.06 - День Конституції України.
01.04.2020 День сміху в бібліотеці
Що ж це за свято таке? Яка його історія?
1 квітня - цей День не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається і в Україні, і в Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії, і навіть на Сході. Кожна людина любить пожартувати над ким-небудь, п або розіграти, але один день в році цим займаються абсолютно всі, від дитини до дорослого, від студента до ділової людини. Але ось чому цей день припадає саме на перше квітня, точно сказати ніхто не може. На цей рахунок існує кілька версій, одні приписують зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято Дурних. Апулей вважав, що в древньому Римі першоквітневий обман був пов'язаний зі святом на честь божества Сміху.
Інші стверджують, що це свято зародилося ще в стародавній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів. Також є припущення, що 1-го ж квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то в честь Нового року. Ісландські саги свідчать, що звичай обманювати 1 квітня, був введений богами на згадку про Скадею, дочку Тіасса. Ще за однією версією, звичай жартувати 1 квітня, пов'язаний з перенесенням Нового року. До другої половини XVI століття, європейський новий рік починався в кінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за указом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб прибрати старі традиції, їх стали називати "першоквітневими дурнями", стало модним їх розігрувати і висміювати. Існує версія, за якою цим святом ми зобов'язані неаполітанському королю Монтерею, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав точно таку ж. Таку ж знайшли, але кухар приготував іншу, дуже схожу. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пір і увійшли в звичай першоквітневі розіграші. Коли і ким це свято було завезено в Україну точно не відомо, але в творах багатьох письменників і поетів кінця XVII століття з'являлися рядки про першоквітневі розіграші.
У сучасній Україні найгучніше цей день відзначають в Одесі, де щороку відбувається фестиваль гумору Гуморина. Цього року в Києві також святкуватимуть День дурня: у центрі столиці відбудеться катання на офісних стільцях, караоке наживо, виставка карикатур, криві дзеркала, шаржі, кумедна фотозйомка, стритбол тощо.
02.04.2020 Міжнародний день дитячої книги в бібліотеці
2 квітня в світі відзначається День дитячої книги. Відзначається щорічно в день народження датського письменника-казкаря Ганса Християна Андерсена. Витоки дитячої книги входять до епохи, коли в Англії з'явився верстат і У. Кекстон випустив у 1477 р. першу книгу англійською мовою. Серед його численних видань були байки Езопа і забавний "Роман про лиса". У 1658 році чеський священик і педагог Ян Коменський опублікував першу книгу для дітей "Світ чуттєвих речей в картинках" - підручник на латині з гравюрами. Протягом XVII століття дітей навчали і виховували в основному по Біблії і книгам релігійного змісту. XVIII століття подарувало дітям два великих романи: "Робінзон Крузо" Д. Дефо і "Подорожі Гуллівера" Дж. Свіфта. У той же час і дітей, і дорослих однаково захопили дешеві видання народних казок, балад і переказів. Початок золотого століття дитячої літератури відноситься до середини XIX століття. До цього часу нарешті визнали, що дітям, крім підручників і релігійних творів, потрібні власні книжки. Дивно, але література для дітей часто приводила у захват і дорослих. Сама королева Великобританії зачитувалася твором "Пригоди Аліси в Країні чудес" Л. Керрола, насолоджуючись вільною грою фантазії і гумору. Але й казки ніхто не відміняв. І самим великим казкарем на всі часи, напевно, залишиться Ганс Християн Андерсен. Двадцяте століття подарувало юним читачам Пітера Пена, Мері Поппінс, Старика Хоттабича, Гаррі Поттера і багатьох інших чудових героїв. Ось уже понад півстоліття діти і дорослі зачитуються трилогією "Володар кілець" Дж. Р.Р. Толкієна. Дитячі книги вбирають у себе цілий світ; все цікаве, що буває на світі.
22.04.2020 Всесвітній День Землі
22 квітня – Всесвітній День Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа. Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем. Цікавою є історія походження цього свята. Вона пов’язана з ім’ям Джона Мортона – адміністратора штату Небраска на півночі американського континенту, який наприкінці ХІХ століття, переїхавши до цього штату, звернув увагу на факт, що поодинокі дерева пустельної території прерії штату вирубували для будівництва житлових будинків та їх опалення. Джон Мортон запропонував проведення дня, присвяченого благоустрою, із заохоченням призами тих, хто посадить найбільше дерев. Лише за один день було висаджено понад 1 млн дерев. Після цього у 1882 році в штаті Небраска 22 квітня було проголошено офіційним святом – Днем Дерева. Успіх першої акції, що відбулася 22 квітня 1970 року в США, надихнув організаторів на проведення «Тижня Землі» як щорічних заходів з благоустрою територій. Ініціатива була підтримана населенням і набула популярності. На хвилі громадської і політичної активності, завдяки проведенню Дня Землі у США, було прийнято закони та інші акти з питань охорони навколишнього природного середовища (зокрема Акт про чисте повітря). Генеральний секретар ООН підписав спеціальну відозву, присвячену цій події. Україна прагне стати повноцінним учасником передових світових процесів і реформування економіки з урахуванням екологічних аспектів. Дбайливе ставлення до природи, навколишнього природного середовища – важливий крок на цьому шляху. Для забезпечення істотного поліпшення стану довкілля, поєднання зусиль державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, установ, широких верств населення у вирішенні екологічних завдань, відродження традицій українського народу щодо шанобливого ставлення до навколишнього природного середовища в країні щороку у квітні–травні протягом місяця проводять заходи з озеленення та благоустрою територій.
23.04.2020 Всесвітній день книги і авторського права
Всесвітній день книги та авторського права — відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року.
Уперше спробу пов'язати 23 квітня з книгами було зроблено 1923 року продавцем книг у Каталонії (Іспанія). Початкова ідея належаала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса, спочатку 7 жовтня, в день його народження, а потім — 23 квітня, у день його смерті. У 1995 році ЮНЕСКО вирішило святкувати Всесвітній день книги та авторського права 23 квітня, оскільки цей день є датою смерті Вільяма Шекспіра та Інки Ґарсіласо де ла Веґи, а також днем народження декількох інших видатних авторів, таких як Моріс Дрюон, Халлдор К. Лакснесс, Володимир Набоков, Жозеф Пла і Мануель Вальєхо. Історично збіглося так, що Шекспір і Сервантес померли 23 квітня 1616 р., — але не в той самий день, тому що на той час Іспанія послуговувалася григоріанським календарем, а Англія — юліанським. Сервантес фактично помер на 10 днів швидше за Шекспіра. Всесвітній день книги та авторського права було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 року (Резолюція № 3.18). Рішення прийняте з метою просвіти, для подальшого розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом їхнього збереження. Це найчудовіший винахід для обміну ідеями за межами людського простору та часу, а також найпотужніша сила викорінення бідності та мирного будівництва . В резолюції відзначається також доцільність проводити в цей день книжкові виставки та ярмарок. Приймаючи таке рішення, враховували досвід ряду країн та організацій, які вже й раніше проводили «День книги». Зокрема, в Іспанія у 1926 році король Альфонс XIII підписав декрет про святкування в Іспанії Дня іспанської книги. Після деякої полеміки, було вирішено, що цим днем стане 23 квітня — день смерті Мігеля Сервантеса. У Барселоні цей день збігся зі святом на честь заступника Каталонії Святого Георгія, коли книготорговці влаштовували грандіозний книжковий ярмарок. Саме там, з 1931 року, з'явився звичай дарувати троянду кожному, хто придбає книгу. Це свято має на меті сприяти поширювати задоволення від книжкок і читання. Щороку 23 квітня у всьому світі проводять святкування, мета яких — визнати чарівну силу книг, що є зв'язком між минулим і майбутнім, мостом між поколіннями та культурами. З цієї нагоди ЮНЕСКО та міжнародні організації, які представляють три основні галузі книжкової індустрії — видавців, книгорозповсюджувачів та бібліотеки, вибирають місто яке стає Світовою книжковою столицею, щобупродовж наступного року підтримувати своїми власними ініціативами імпульс святкування Дня книги аж до 23 квітня наступного року. Головне святкування відбувається щорічно в штаб-квартирі ЮНЕСКО. Туди запрошують продавців книг, видавничі компанії та митців, щоб поділитися своєю пристрастю до книг та читання, проводячи практичні семінари для молоді з типографії, ілюстрування, книгопереплетення, книгодрукуванння. ЮНЕСКО щиро запрошує плекати книги як цінний інструмент для обміну знаннями, взаєморозуміння та відкритості у світі розмаїття.
08.05.2020 - 09.05.2020 День пам'яті та примирення. День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Ключові позиції
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.
Акцентуємо в ці дні на людське, а не лише на геополітику і військову стратегію й тактику. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Але не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої – війна це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.
Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно вже шість років і ми не маємо права програти, бо, як і 75 років тому, захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.
Жодна країна не може претендувати на визнання власної виняткової ролі у перемозі над нацизмом. Перемога – плід титанічних зусиль десятків держав та сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця у Другій світовій для ведення агресивної політики у наш час. Сьогодні влада Росії поводиться як руйнівник системи міжнародних відносин, заснованої державами-переможцями Другої світової війни. У цьому вона більше нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х, напередодні глобального конфлікту.
День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися. Саме тому ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом “Ніколи знову” замість екзальтованої маніпуляції під гаслом “Можєм повторіть”. Зважаймо, що у державах, де важливе кожне людське життя, де гуманність визнається найвищою цінністю, ідеї про «повторіть» не приживаються, адже повага до людської гідності – це свого роду «імунітет» від вірусів дегуманізації. В цьому контексті мир це не закляклий страх перед ворогом, не капітуляція, не просто відсутність військових дій, а ключова умова для гармонійного розвитку особистості та суспільства.
Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи (нацисти і комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння використовувала у власних цілях “українське питання”. Однак єдиним справді українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – люди і організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних систем. До таких організацій, зокрема, зараховують і Українську повстанську армію.
Історія нас вчить, що Український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці і стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні.
Завершення Другої світової війни, на жаль, не звільнило світ від тоталітарних режимів. Наприклад, той самий комуністичний Радянський Союз скористався із перемоги над нацизмом і укріпив свої позиції у світі. Він проіснував аж до 1991 року і за цей час був ініціатором або причетним до численних злочинів (геноциди, військові інтервенції, каральна психіатрія, розробка та використання заборонених озброєнь тощо).
10.05.2020 День матері
У цей день заведено поздоровляти матерів і приділяти їм особливу увагу. Подібні дні відзначаються у всьому світі вже понад 100 років. Так, у США День матері отримав офіційний статус ще в 1914 році. В незалежній Україні День матері було встановлено указом президента України в 1999 році. Цей день – чудовий привід приділити увагу матерям, висловити їм теплі почуття і підкреслити їх величезну роль в будь-якій сім'ї. Коли день матері В Україні День матері відзначається у другу неділю травня. Цього року воно припадає на 10 травня. Міжнародний день матері сьогодні відзначається більш ніж у 40 країнах світу, хоча дата свята в різних країнах відрізняється. У більшості випадків, День матері відзначають навесні, в період з березня по травень. Примітно, що День матері у Росії відзначають в іншу пору року, в останню неділю листопада. День матері – традиції У цей день заведено поздоровляти матерів і приділяти їм особливу увагу. У США і країнах західної Європи існує практика прикраси одягу квіткою червоної гвоздики, якщо мама жива, і білої, якщо її вже немає. Багато також намагаються в цей день відвідати своїх батьків, навіть якщо вони живуть далеко.
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
2019 рік
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Новий рік
Різдво Христове.
День Святого Валентина.
130 років від дня народження Чарлі Чапліна.
295 років від дня народження німецького філософа Іммануїла Канта
455 років від дня народження англійського поета і драматурга В. Шекспіра
